ЭКЗЕМАРИН таблетки, п/плен. обол., по 25 мг №30 (10х3)
	Цена: 732.00 грн Онкология, препараты, действующие на с-му крови  В корзину

Склад:
діюча речовина: exemestane;
1 таблетка містить екземестану 25 мг;

допоміжні речовини:
маніт (Е 421), коповідон (тип А), кросповідон (тип А), целюлоза мікрокристалічна, кремнію діоксид колоїдний безводний, натрію крохмальгліколят (тип А), магнію стеарат (Е 470);
оболонка Advantia Prime White 190100BA01: гіпромелоза (Е 464), макрогол 400, титану діоксид (Е 171).

Лікарська форма:
Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Основні фізико-хімічні властивості:
білі або майже білі, круглі двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою, з позначкою «25» з одного боку та гладенькі з іншого.

Фармакотерапевтична група:
Антагоністи гормонів та аналогічні засоби. Інгібітори ферментів.

Код АТХ L02B G06.

Фармакологічні властивості:
Фармакодинаміка.
Екземестан є необоротним стероїдним інгібітором ароматази, подібним за своєю структурою до природної речовини андростендіону. У жінок у постменопаузі естрогени продукуються переважно шляхом перетворення андрогенів на естрогени під впливом ферменту ароматази у периферичних тканинах. Блокування утворення естрогенів шляхом інгібування ароматази є ефективним і селективним методом лікування гормонозалежного раку молочної залози у жінок у постменопаузі.
У жінок у постменопаузі екземестан достовірно знижує концентрацію естрогенів у сироватці крові, починаючи з дози 5 мг; максимальне зниження (> 90 %) досягається при застосуванні дози 10-25 мг. У пацієнток у постменопаузі з діагнозом рак молочної залози, які отримували 25 мг препарату щоденно, загальний рівень ароматази знижувався на 98 %.
Екземестан не має прогестогенної та естрогенної активності. Невелика андрогенна активність, імовірно, пов’язана з 17-гідродеривативом, спостерігалася головним чином при застосуванні препарату у високих дозах.
Під час досліджень тривалого щоденного застосування екземестан не впливав на біосинтез таких гормонів, як кортизол або альдостерон, рівень яких змінювався перед або після тесту АСТН; цим була продемонстрована селективність стосовно інших ферментів, що беруть участь у гормональному обміні. У зв’язку з цим немає необхідності у замісній терапії глюкокортикоїдами та мінералокортикоїдами.
Незначне підвищення рівнів лютеїнізуючого та фолікулостимулюючого гормонів у сироватці відзначається навіть при низьких дозах; цей ефект, однак, є очікуваним для препаратів цієї фармакологічної групи; ймовірно, він розвивається за принципом зворотного зв’язку на рівні гіпофіза: зниження концентрації естрогенів стимулює секрецію гіпофізом гонадотропінів (також і у жінок у постменопаузі).

Фармакокінетика.
Абсорбція. Після перорального прийому екземестан швидко абсорбується. Доза, що поглинається з травного тракту, висока. Абсолютної біологічної доступності не встановлено, хоча розповсюдження має бути обмежено ефектом першого проходження.
При одноразовому прийомі дози 25 мг після їди середній рівень у плазмі крові досягає максимуму через 2 години і дорівнює 17 нг/мл. Фармакокінетика екземестану є лінійною і не залежить від часу, при тривалому застосуванні кумуляції не спостерігалось. Кінцевий час напіввиведення препарату становить приблизно 24 години.
Встановлено, що їжа покращує всмоктування: рівень у плазмі крові при цьому на 40 % вищий, ніж у пацієнток, які приймали препарат натще.
Розподіл. Об’єм розподілу екземестану великий. Зв’язування препарату з білками плазми крові становить приблизно 90 %; при цьому ступінь зв’язування не залежить від загальної концентрації. Екземестан і його метаболіти не зв’язуються з еритроцитами.
Метаболізм та екскреція. Екземестан метаболізується шляхом окиснення метиленової групи (6) за участю ізоферменту CYP ЗА4 та/або шляхом відновлення 17-кетогрупи за участю альдокеторедуктази і подальшої кон’югації. Кліренс екземестану становить 500 л/год. Щодо інгібування ароматази ці метаболіти або неактивні, або менш активні, ніж вихідна сполука. Після перорального прийому одноразової дози екземестану, міченого радіоактивним ізотопом 14С, було встановлено, що елімінація препарату та його метаболітів в основному завершувалася протягом тижня, при цьому рівні частини дози виводились із сечею та з калом (40 %). 0,1-1% радіоактивної дози виділявся з сечею у вигляді незміненого радіоактивно міченого екземестану.
Спеціальні групи
Вік. Ніякої істотної кореляції між системним виділенням екземестану і віком не спостерігалося.
Ниркова недостатність. У пацієнтів із погіршенням функції нирок (CLcr < 30 мл/хв) системне виділення екземестану було вдвічі вищим порівняно з таким у здорових добровольців. Враховуючи дані безпеки екземестану, регулювання дози не є необхідним.
Порушення функції печінки.
У пацієнтів із помірним або серйозним порушенням функції печінки системне виділення екземестану вдвічі-втричі вище порівняно зі здоровими добровольцями. Враховуючи дані безпеки екземестану, регулювання дози не є необхідним.

Показання:
Ад’ювантна терапія ранніх стадій раку молочної залози з позитивною або неуточненою пробою на естрогенові рецептори у жінок у постменопаузі для зменшення ризику розвитку віддалених, локорегіонарних чи контрлатеральних метастазів.
Як препарат першого ряду для лікування поширеного раку молочної залози з позитивною пробою на гормональні рецептори у жінок з природним чи індукованим постменопаузним статусом.
Як препарат другого ряду для лікування поширеного раку молочної залози у жінок з природним чи індукованим постменопаузним статусом, в яких виявлено прогресування хвороби на тлі монотерапії антиестрогенами.
Як препарат третього ряду для лікування поширеного раку молочної залози у жінок у постменопаузі, в яких виявлено прогресування хвороби на тлі полігормональної терапії.

Протипоказання:
Гіперчутливість до активного інгредієнта препарату або до будь-якого іншого компонента препарату. Пременопаузальний період у жінок.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій:
Результати досліджень in vitro показали, що цей препарат метаболізується під впливом цитохрому Р450 (CYP) ЗА4 та альдокеторедуктаз і не блокує жодного з основних CYP-ізоферментів. У ході клінічного фармакокінетичного дослідження було встановлено, що специфічне інгібування CYP ЗА4 кетоконазолом не впливає на фармакокінетику екземестану.
При вивченні взаємодії рифампіцину, потужного індуктора CYP450, у дозі 600 мг на добу і екземестану в одноразовій дозі 25 мг площа під кривою «концентрація-час» екземестану зменшувалася на 54 %, максимальна концентрація – на 41 %. Оскільки клінічне значення цього ефекту не досліджували, одночасне застосування препаратів, таких як рифампіцин, протисудомні засоби (наприклад фенітоїн і карбамазепін), та фітопрепаратів, що містять звіробій, який є індуктором CYP3A4, може зменшити ефективність екземестану.
Препарат слід з обережністю застосовувати з лікарськими засобами, які метаболізуються через CYРЗА4 і мають вузьке терапевтичне вікно. Не зареєстровано позитивних клінічних випадків застосування екземестану з іншими протипухлинними препаратами.
Екземестан не слід застосовувати з лікарськими засобами, що містять естроген, оскільки при одночасному застосуванні вони чинять негативну фармакологічну дію.

Особливості застосування:
Враховуючи механізм дії, Екземарин не слід призначати жінкам із пременопаузальним ендокринним статусом. Тому, у прийнятних клінічних випадках необхідно встановити постменопаузальний статус шляхом оцінки рівнів ЛГ, ФСГ та естрадіолу.
Екземестан слід застосовувати з обережністю пацієнтам із порушенням функції печінки та нирок.
Враховуючи, що Екземарин є препаратом, який істотно знижує рівень естрогенів, можна очікувати зменшення мінеральної щільності кісток. Протягом ад’ювантної терапії препаратом жінкам, які страждають на остеопороз або мають ризик його виникнення, слід оцінити параметри мінеральної щільності кісток за допомогою денситометрії на початку лікування. За пацієнтами, які застосовують Екземарин, потрібно спостерігати, а при необхідності – розпочати терапію остеопорозу.

Застосування у період вагітності або годування груддю:
Препарат протипоказаний у період вагітності або годування груддю. Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.
Під час застосування препарату повідомлялося про сонливість, сомноленцію, астенію та запаморочення. У разі виникнення цих явищ пацієнти повинні бути повідомлені про те, що їх фізичні та/або психічні можливості, необхідні для керування автотранспортом або роботи з іншими механізмами, можуть погіршуватися.

Спосіб застосування та дози:
Дорослі, у т. ч. пацієнтки літнього віку Препарат рекомендується приймати по 25 мг 1 раз на добу щоденно, бажано після їди.
У хворих на рак молочної залози на ранніх стадіях лікування за допомогою Екземарину необхідно продовжувати до завершення п’ятирічної ад’ювантної гормональної терапії або до виникнення локальних чи віддалених метастазів чи нової контрлатеральної пухлини.
У пацієнток з поширеним раком молочної залози лікування Екземарином слід продовжувати, поки прогресування пухлини очевидне.
Для пацієнток із недостатністю функції печінки або нирок корекція дози не потрібна.

Діти:
Дітям препарат протипоказаний.

Передозування:
Дані про застосування екземестану в разових дозах 600-800 мг свідчать про добру переносимість цих доз. Одноразова доза екземестану, що може спричинити появу небезпечних для життя симптомів, не встановлена.
Лікування.
Специфічного антидоту при передозуванні не існує; слід проводити симптоматичне лікування. Показані загальні підтримуючі заходи, в тому числі частий контроль ознак життєдіяльності і ретельне спостереження за станом пацієнта.

Побічні реакції:
Метаболічні порушення: анорексія.
З боку психіки: безсоння, депресія.
З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, зап’ястний тунельний синдром, сонливість.
З боку серцево-судинної системи: припливи.
З боку травного тракту: нудота, біль у животі, блювання, запор, диспепсія, діарея.
З боку шкіри: підвищена пітливість, висипання, алопеція.
З боку кістково-м’язової системи: біль у суглобах і м’язах (включаючи артралгію та меншою мірою біль у кінцівках, у спині, остеоартрит, артрит, міалгію, скутість у суглобах), остеопороз, переломи.
Загальні розлади: стомлюваність, біль, периферичні набряки, набряки ніг, астенія.
З боку системи крові та лімфатичної системи.
У пацієнтів із поширеним раком молочної залози рідко повідомлялося про тромбоцитопенію та лейкопенію. Епізоди зниження кількості лімфоцитів відзначалися приблизно у 20 % пацієнток, які приймали екземестан, зокрема у пацієнток із уже існуючою лімфопенією, однак середня кількість лімфоцитів протягом доволі тривалого часу у цих пацієнток достовірно не змінювалася; також не відзначено підвищення захворюваності на вірусні інфекції. Ці ефекти не спостерігались у пацієнтів із ранніми стадіями раку молочної залози, яких лікували.
Щодо пептичних виразок шлунка, то при застосуванні екземестану частота їх виникнення дещо підвищується порівняно з такою при застосуванні тамоксифену (0,7 % проти < 0,1 %). Більшість пацієнтів, які мали пептичну виразку шлунка, одночасно з терапією екземестаном приймали супутнє лікування нестероїдними протизапальними засобами та/або мали виразку в анамнезі.
Спостерігалося підвищення показників функціональних печінкових тестів, які включали активність печінкових ферментів, білірубіну і лужної фосфатази. Є дані щодо випадків гепатиту, в тому числі холестатичного.

Термін придатності: 2 роки.

Умови зберігання:
Не потребує спеціальних умов зберігання.
Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка:
По 10 таблеток, вкритих плівковою оболонкою, у блістері з полівінілхлоридної плівки та фольги алюмінієвої.
По 3 блістери у пачці з картону.

Категорія відпуску: За рецептом.