Корзина
В корзине товаров
На сумму грн
 
Оформить заказ
На главную  Написать письмо
Логин:  Пароль:      Напомнить пароль   Регистрация
Алфавитный указатель препаратов
А Б В Г Д Е Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9
Наличие и цену уточняйте у провизора.

Препарат:


Описание:

Препараты: Тазпен

Склад:
діючі речовини: piperacillin sodium, tazobactam sodium;
1 флакон містить піперацилін натрію еквівалентно піперациліну 2 г або 4 г та тазобактам натрію еквівалентно тазобактаму 250 мг (0,25 г) або 500 мг (0,5 г).

Лікарська форма:
Порошок для розчину для ін’єкцій та інфузій.

Фармакотерапевтична група:
Антибактеріальні засоби для системного застосування. Бета-лактамні антибіотики, пеніциліни. Піперацилін та інгібітор ферменту.

Код АТС J01C R05.

Показання:
Лікування інфекцій, спричинених грампозитивною та грамнегативною аеробною та анаеробною флорою, чутливих до піперациліну або піперациліну/тазобактаму.
У дорослих, пацієнтів літнього віку:
інфекції нижніх дихальних шляхів (включаючи госпітальну пневмонію);
ускладнені інфекції сечовивідних шляхів (включаючи пієлонефрит);
ускладнені інфекції шкіри і м’яких тканин (абсцес, інфіковані трофічні виразки);
ускладнені інтраабдомінальні інфекції;
бактеріальна септицемія;
у комбінації з аміноглікозидами застосовується при лікуванні хворих з гарячкою, яка виникла на тлі нейтропенії.

У дітей віком від 2 років до 12 років:
у комбінації з аміноглікозидами застосовують при лікуванні хворих з гарячкою, яка виникла на тлі нейтропенії;
інтраабдомінальні інфекції, включаючи ускладнені форми гострого апендициту із поширеним розлитим перитонітом; із апендикулярним інфільтратом, пов’язаним із абсцедуванням.

Протипоказання:
Підвищена індивідуальна чутливість до бета-лактамних антибіотиків або інгібіторів бета-лактамаз.

Спосіб застосування та дози:
Перед застосуванням препарату слід зробити шкірну пробу на переносимість. Тазпен необхідно вводити внутрішньовенно краплинно протягом приблизно 20-30 хвилин або внутрішньовенно струминно повільно як мінімум протягом 3-5 хвилин.
У хворих у стані нейтропенії гарячка найчастіше буває ознакою інфекції. У даному випадку можна розпочати емпіричну терапію препаратом Тазпен до того, як будуть відомі результати посіву на чутливість до антибіотиків.
Дорослі та діти віком від 12 років із нормальною функцією нирок.
Рекомендована добова доза становить 12 г піперациліну/1,5 г тазобактаму, тобто 4 г/500 мг препарату Тазпен, кожні 8 годин (3 рази на добу). Загальна добова доза препарату Тазпен залежить від тяжкості та поширення інфекції і може змінюватися від 2 г/250 мг (2 г піперациліну/250 мг тазобактаму) до 4 г/500 мг (4 г піперациліну/500 мг тазобактаму) кожні 6-8 годин (3-4 рази на добу).
Для хворих із гарячкою, яка виникла на тлі нейтропенії, рекомендована доза становить 4 г/500 мг препарату Тазпен (4 г піперациліну/500 мг тазобактаму) кожні 6 годин (4 рази на добу) у комбінації з аміноглікозидами.
Пацієнтам літнього віку із нормальною функцією нирок рекомендовану добову дозу препарату Тазпен можна застосовувати таку ж саму, як і дорослим (крім випадків з порушенням функції печінки).
Хворі (дорослі, пацієнти літнього віку та діти віком від 12 років) з нирковою недостатністю.
При призначенні препарату хворим з нирковою недостатністю або хворим, які знаходяться на гемодіалізі, необхідно скорегувати дози та інтервал між ними залежно від ступеня ниркової недостатності.
Кліренс креатиніну (мл/хв) Рекомендована доза препарату Тазпен
20–80 4,5 г кожні 8 годин
< 20 4,5 г кожні 12 годин

Для пацієнтів, які знаходяться на гемодіалізі, максимальна добова доза становить 8 г/1 г піперациліну/тазобактаму. Оскільки під час гемодіалізу 30-50 % піперациліну видаляється через 4 години, необхідно призначити додатково 2 г/250 мг піперациліну/тазобактаму після кожного сеансу діалізу. Підібрати дози для пацієнтів з нирковою та печінковою недостатністю можна за концентрацією препарату Тазпен у сироватці крові.
Діти віком від 2 до 12 років із нормальною функцією нирок.
Тазпен рекомендовано застосовувати тільки при нейтропенії або при ускладненій формі гострого апендициту.
При нейтропенії. Хворим із гарячкою, яка виникла на тлі нейтропенії, у комбінації з аміноглікозидами: дітям з нормальною функцією нирок та масою тіла менше 50 кг доза повинна становити 90 мг (80 мг піперациліну/10 мг тазобактаму)/кг маси тіла кожні 6 годин у комбінації з відповідною дозою аміноглікозиду, не перевищуючи 4,5 г (4 г піперациліну/500 мг тазобактаму) кожні 6 годин (4 рази на добу).
Для дітей з масою тіла понад 50 кг застосовують дозу для дорослих, яку вводять у комбінації з аміноглікозидом у відповідній дозі.
При ускладненій формі гострого апендициту
Для дітей з масою тіла до 40 кг та нормальною функцією нирок рекомендована доза становить 112,5 мг препарату Тазпен (100 мг піперациліну/12,5 мг тазобактаму)/кг маси тіла кожні 8 годин, не перевищуючи 4,5 г (4 г піперациліну/500 мг тазобактаму) кожні 8 годин (3 рази на добу).
Для дітей з масою тіла понад 40 кг та нормальною функцією нирок застосовують дозу для дорослих.
Діти віком від 2 до 12 років років із нирковою недостатністю.
При призначенні препарату хворим із нирковою недостатністю необхідно скорегувати дози та інтервал між ними залежно від ступеня ниркової недостатності.
Рекомендована доза для дітей, які знаходяться на гемодіалізі, з масою тіла < 50 кг – 45 мг (40 мг піперациліну/5 мг тазобактаму)/кг маси тіла на добу, яку вводять кожні 8 годин. Вищезазначені зміни дозування – тільки приблизні. Необхідно провести ретельний моніторинг кожного пацієнта для визначення ознак токсичності лікарського засобу. Дозу та кратність введення препарату потрібно відповідно скорегувати.
Хворі з печінковою недостатністю.
Для хворих з печінковою недостатністю не потрібно індивідуально підбирати дози препарату Тазпен.
Тривалість терапії. Хворим з гарячкою, яка виникла на тлі нейтропенії, введення препарату слід продовжувати як мінімум протягом 48 годин після зникнення клінічних ознак та симптомів інфекції. Для іншої патології тривалість терапії визначається тяжкістю інфекційного процесу, а також динамікою клінічних та бактеріологічних показників.
При ускладненій формі гострого апендициту дітям віком від 2 до 12 років рекомендується проводити лікування мінімум 5 днів та максимум 14 днів.
Рекомендації щодо змішування та розведення
Тільки для внутрішньовенного введення.
Для внутрішньовенного струминного введення вміст флакона, що містить 2 г/250 мг або 4 г/500 мг препарату, розводять відповідно у 10 мл або 20 мл одного із розчинів (використовують стерильну голку та шприц, неруйнівний метод). Для приготування розчину для внутрішньовенного введення як розчинник використовують 0,9 % розчин натрію хлориду, 5 % розчин глюкози, стерильну воду для ін’єкцій. Препарат з розчинником струшують до повного розчинення. Речовина розчиняється повністю, не залишаючи ніякого нерозчиненого залишку; отримуємо прозорий безбарвний або ледь жовтуватого кольору розчин. Дозу слід вводити протягом 3-5 хвилин.
Для внутрішньовенного краплинного введення вміст флакона, що містить 2 г/250 мг або 4 г/500 мг препарату, розводять відповідно у 10 мл або 20 мл 0,9 % розчину натрію хлориду, далі одержаний розчин можна розвести до бажаного об’єму (наприклад від 50 мл до 150 мл) одним із сумісних розчинників для внутрішньовенного введення.

Побічні реакції:br> У більшості випадків побічні дії при застосуванні препарату Тазпен не були тяжкими (діарея, блювання, нудота, висипання) і переносилися пацієнтами, не потребуючи відміни. Частота виникнення цих побічних дій становить (³ 1/100 - < 1/10).
Побічні реакції, наведені нижче, класифіковані за органами і системами та за частотою їх виникнення. Застосовують таку класифікацію частоти виникнення побічних ефектів: дуже часто (³ 1/10); часто (³ 1/100 - < 1/10); нечасто (³ 1/1000 - < 1/100); рідко (³ 1/10 000 - < 1/1000); дуже рідко (<1/10 000).
При застосуванні у високих дозах може розвинутися гіпернатріємія, тремор, енцефалопатія (особливо у пацієнтів з нирковою недостатністю). У хворих на муковісцидоз лікування піперациліном підвищувало вірогідність виникнення гарячки та висипань.
Вплив на результати лабораторних та інших діагностичних досліджень.
Введення препарату Тазпен може призвести до псевдопозитивної реакції на глюкозу у сечі при використанні реакції з солями міді, що характерно і для інших пеніцилінів. Рекомендується використовувати методи визначення глюкози, які базуються на ферментативному окисленні глюкози.

Передозування:
Більшість небажаних симптомів, які спостерігаються при передозуванні (включаючи нудоту, блювання та діарею), мали місце і при введенні звичайних доз. У хворих може виникати підвищена нейром’язова збудливість або судоми при введенні доз, які перевищують рекомендовані (особливо при наявності ниркової недостатності). Лікування симптоматичне.

Застосування у період вагітності або годування груддю:
Немає адекватних досліджень. Під час вагітності Тазпен можна застосовувати лише у випадках, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода.
Тазпен у незначних концентраціях проникає у грудне молоко, тому в разі необхідності лікування слід припинити годування груддю.

Діти:
Застосовують дітям віком від 2 років.

Особливості застосування:
Перед початком лікування препаратом Тазпен необхідно детально дізнатися про наявність в анамнезі хворого реакцій гіперчутливості до пеніцилінів та цефалоспоринів, а також до інших алергенів.
При застосуванні препаратів пеніцилінової групи повідомлялося про тяжкі і рідко – летальні реакції гіперчутливості (анафілаксії) у хворих, які отримували лікування пеніцилінами. Тяжкі алергічні реакції можуть вимагати припинення введення антибіотиків, призначення адреналіну та інших невідкладних заходів.
Спричинений антибіотиками псевдомембранозний коліт може проявлятися тяжкою, постійною діареєю, яка може загрожувати життю хворого. Псевдомембранозний коліт може розпочатися під час або після антибактеріального лікування.
В окремих хворих, які отримували бета-лактамні антибіотики, виникали кровотечі.
Іноді ці реакції супроводжувалися змінами лабораторних параметрів згортання крові, таких як час згортання крові, агрегація тромбоцитів та протромбіновий час; частіше вони виникали у хворих з нирковою недостатністю. Якщо виникають ознаки кровотечі, слід припинити антибіотикотерапію та призначити відповідне лікування.
Під час призначення препарату Тазпен можливий псевдопозитивний результат проби на глюкозу в сечі при використанні методу, заснованого на відновленні іонів міді. Тому рекомендується проводити пробу, засновану на ферментативному окисленні глюкози.
Вміст натрію у флаконі препарату Тазпен по 4 г/0,5 г становить 217 мг (9,44 ммоль), що може підвищувати загальний вміст надходження натрію в організм хворого. У хворих з низьким депо калію або у тих, хто одночасно приймає препарати, здатні зменшити рівень калію, може розвинутися гіпокаліємія; у таких хворих слід періодично проводити дослідження електролітів крові.
Під час тривалого лікування можуть виникати лейкопенія та нейтропенія, тому слід періодично визначати гематологічний статус хворого.
При тяжких інфекціях можна розпочати емпіричну терапію препаратом Тазпен до того, як будуть відомі результати посіву на чутливість до антибіотиків.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами
Даних немає.
Під час лікування слід враховувати можливість запаморочення, судом, що впливає на швидкість психомоторних реакцій.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій:
При одночасному введенні піперациліну та векуронію піперацилін сприяв пролонгуванню блокади векуронієм нейром’язової передачі. Вірогідно, через їх подібний механізм дії блокада нейром’язової передачі, спричинена будь-яким деполяризуючим міорелаксантом, може пролонговуватися за наявності піперациліну. При одночасному призначенні з гепарином, пероральними антикоагулянтами та іншими засобами, які впливають на систему згортання крові, у тому числі на функцію тромбоцитів, слід частіше проводити дослідження системи згортання крові у динаміці. Піперацилін може затримувати виведення метотрексату, отже, для попередження токсичного ефекту необхідно слідкувати за рівнем метотрексату в сироватці крові у хворих.
Як і при застосуванні інших пеніцилінових антибіотиків, одночасне введення пробенециду та препарату Тазпен подовжує період напіввиведення та зменшує нирковий кліренс як піперациліну, так і тазобактаму; однак пікові концентрації обох препаратів у плазмі крові не змінюються.
Не виявлено фармакокінетичної взаємодії між препаратом Тазпен і ванкоміцином. Піперацилін, у тому числі і при сумісному застосуванні з тазобактамом, не виявляв значущого впливу на фармакокінетику тобраміцину як у пацієнтів зі збереженою функцією нирок, так і у пацієнтів з легким і помірним ступенем порушення функції нирок. Фармакокінетика піперациліну, тазобактаму і метаболітів також значною мірою не змінювалася при призначенні тобраміцину.
Сумісне застосування з аміноглікозидами.
При змішуванні розчинів препарату Тазпен і аміноглікозидів можлива їх інактивація, тому ці препарати рекомендується вводити окремо. У ситуаціях, коли переважає сумісне застосування, розчини препарату Тазпен і аміноглікозидів необхідно готувати окремо. Для введення потрібно використовувати лише V-подібний катетер. При дотриманні всіх вищезазначених умов Тазпен можна вводити за допомогою V-подібного катетера лише з указаними в таблиці 5 аміноглікозидами.
Доза аміноглікозиду залежить від маси тіла, характеру інфекції (серйозна або така, що загрожує життю) і функції нирок (кліренс креатиніну).
При сумісному внутрішньовенному введенні медичному персоналу необхідно виконувати ряд вимог, а саме:
дотримуватися асептичних умов, застосовувати набір для внутрішньовенного введення протягом 24 годин;
вести маркування на контейнері: прізвище пацієнта, час і дата введення;
час від часу вести перевірку стану розчину: прозорість, колір, наявність сторонніх часток, видимих неозброєним оком.
Фармацевтична сумісність з іншими лікарськими засобами: Тазпен не слід змішувати в одному шприці або крапельниці з іншими лікарськими препаратами, окрім гентаміцину, амікацину і вказаних вище розчинників, оскільки немає даних про сумісність.

Фармакодинаміка.
Піперацилін – напівсинтетичний пеніцилін широкого спектра дії, активний проти грампозитивних та грамнегативних аеробних та анаеробних бактерій, пригнічує активність бактерій шляхом інгібування формування клітинної перетинки та синтезу клітинної стінки. Тазобактам, сульфонове похідне триазолілметилпеніциланової кислоти, є інгібітором багатьох бета-лактамаз, включаючи плазмідні та хромосомні ферменти, які часто спричинюють стійкість до пеніцилінів та цефалоспоринів, включаючи цефалоспорини третього покоління. Тазобактам має лише невелику антибактеріальну активність. Наявність тазобактаму у комбінованому препараті Тазпен підсилює та розширює антимікробний спектр піперациліну, включаючи бактерії, які продукують бета-лактамази, що зазвичай нечутливі до нього та до інших бета-лактамних антибіотиків. Таким чином, Тазпен поєднує у собі властивості антибіотика широкого спектра дії та інгібітору бета-лактамаз. Тазпен активний стосовно таких мікроорганізмів:
чутливі (аеробні грампозитивні бактерії) – Brevibacterium spp., Соrynebacterium xerosis, Corynebacterium spp., Enterococcus durans, Enterococcus faecalis, Enterococcus spp., Gemella haemolysans, Gemella morbillorum, Lactococcus lactis cremoris, Listeria monocytogenes, Propionibacterium granulosum, Propionibacterium spp., Staphylococcus aureus, метицилін- чутливі, Staphylococcus epidermidis, Staphylococcus haemolyticus, Staphylococcus hominis, Staphylococcus saprophyticus, Staphylococcus sciuri, Staphylococcus xylosus, Staphylococcus spp. (коагулазонегативний), Streptococcus agalactiae, Streptococcus anginosus, Streptococcus β-негемолітичні групи А. Streptococcus beta гемолітичні групи D, Streptococcus constellatus, Streptococcus gordonii, Streptococcus intermedius, Streptococcus milleri, Streptococcus milleri-group, Streptococcus mitis, Streptococcus morbillorum, Streptococcus oralis, Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes, Streptococcus sanguis, Streptococcus viridans, Streptococcus viridans group, Streptococcus spp.;
чутливі (аеробні грамнегативні бактерії) – Acinetobacter anitratus, Acinetobacter lwoffii, Aeromonas sobria, Alcaligenens spp., Branhamella catarrhalis, Burkholderia cepacia, Citrobacter diversus, Citrobacter farmeri, Citrobacter freundii, Citrobacter koseri, Citrobacter spp., Eikenella corrodens, Enterobacter agglomerans, Enterobacter cloacae, Enterobacter spp., Escherichia coli, Escherichia hermannii, Escherichia vulneris, Haemophilus influenzae, Haemophilus parainfluenzae, Haemophilus spp., Klebsiella ornithinolytica, Klebsiella oxytoca, Klebsiella pneumoniae, Klebsiella spp., Morganella morganii, Pasteurella multocida, Proteus, indole positive, Proteus mirabilis, Proteus vulgaris, Proteus spp., Providencia stuartii, Providencia species, Pseudomonas aeruginosa, Pseudomonas fluorescens, Pseudomonas putida, Pseudomonas spp., Salmonella arizonae, Salmonella species, Serratia liquefaciens, Serratia marcescens, Serratia odorifera, Serratia spp., Shigella boydii, Shigella dysenteriae, Shigella flexneri, Shigella sonnei;
чутливі (анаеробні грампозитивні бактерії) – Bifidobacterium spp., Clostridium bifermentans, Clostridium butyricum, Clostridium cadaveris, Clostridium clostridiforme, Clostridium difficile, Clostridium hastiforme, Clostridium limosum, Clostridium perfringens, Clostridium ramosum, Clostridium tertium, Clostridium spp., Eubacterium aerofaciens, Eubacterium lentum, Eubacterium spp., Peptococcus asaccharolyticus, Peptococcus spp., Peptostreptococcus anaerobius, Peptostreptococcus magnus, Peptostreptococcus micros, Peptostreptococcus prevotii, Peptostreptococcus species;
чутливі (анаеробні грамнегативні бактерії) – Bacteroides caccae, Bacteroides capillosus, Bacteroides distasonis, Bacteroides fragilis, Bacteroides fragilis group, Bacteroides ovatus, Bacteroides putredinis, Bacteroides stercoris, Bacteroides thetaiotaomicron, Bacteroides uniformis, Bacteroides ureolyticus, Bacteroides vulgatus, Bacteroides spp., Fusobacterium necrophorum, Fusobacterium nucleatum, Fusobacterium varium, Fusobacterium spp., Porphyromonas asaccharolytica, Porphyromonas gingivalis, Porphyromonas species, Prevotella bivia, Prevotella disiens, Prevotella intermedia, Prevotella melaninogenica, Prevotella oralis, Prevotella spp.;
з проміжною чутливістю (аеробні грампозитивні бактерії) – Enterococcus avium, Enterococcus faecium, Propionibacterium acnes;
з проміжною чутливістю (аеробні грамнегативні бактерії) – Acinetobacter baumannii, Acinetobacter calcoaceticus, Acinetobacter spp., Enterobacter aerogenes, Pseudomonas stutzeri, Stenotrophomonas maltophilia, Pseudomonas stutzeri;
стійкі (аеробні грампозитивні бактерії) – Corynebacterium jeikeium, Staphylococcus коагулазонегативний (метицилінрезистентний); стійкі (аеробні грамнегативні бактерії) – Legionella spp., Stenotrophomonas maltophilia.
Мінімальні інгібуючі концентрації (MIC)
Розподіл. Зв’язування з білками як піперациліну, так і тазобактаму становить приблизно 30 %; при цьому наявність тазобактаму не впливає на зв’язування піперациліну, а наявність піперациліну – на зв’язування тазобактаму. Піперацилін/тазобактам широко розподіляються у тканинах і рідинах організму, у тому числі в слизовій оболонці кишечнику, слизовій оболонці жовчного міхура, легенях, жовчі, у репродуктивній системі жінки (матці, яєчниках і фалопієвих трубах) і кістках. Середні концентрації у тканинах становлять від 50 % до 100 % концентрації у плазмі крові. Даних про проникнення через гематоенцефалічний бар’єр немає.
Біотрансформація. У результаті метаболізму піперацилін перетворюється в дезетилове похідне, що має низьку активність; тазобактам – у неактивний метаболіт.
Виведення. Піперацилін і тазобактам виводяться нирками за допомогою клубочкової фільтрації і канальцевої секреції. Піперацилін швидко виводиться у незміненому вигляді, 68 % прийнятої дози виявляється в сечі. Тазобактам і його метаболіти швидко виводяться за допомогою ниркової екскреції, 80 % прийнятої дози виявляється у незміненому вигляді, а кількість, що залишилася, – у вигляді метаболітів. Після чого подальша екскреція піперациліну, тазобактаму і дезетилпіперациліну з жовчю незначна.
Після призначення одноразової і повторних доз препарату Тазпен здоровим добровольцям період напіввиведення піперациліну і тазобактаму з плазми крові варіював від 0,7 години до 1,2 години і не залежав від дози препарату або тривалості інфузії. При зниженні кліренсу креатиніну період напіввиведення піперациліну і тазобактаму подовжується.
Порушення функції нирок. При зниженні кліренсу креатиніну періоди напіввиведення піперациліну і тазобактаму збільшуються. При зниженні кліренсу креатиніну нижче 20 мл/хв періоди напіввиведення піперациліну і тазобактаму зростають відповідно у 2 і 4 рази порівняно з такими у пацієнтів з нормальною функцією нирок. Під час гемодіалізу виводиться від 30 % до 50 % піперациліну і 5 % доз тазобактаму у формі метаболіту. При проведенні перитонеального діалізу виводиться відповідно близько 6 % і 21 % піперациліну і тазобактаму, причому 18 % тазобактаму виводиться у формі його метаболіту.
Порушення функції печінки. Хоча у пацієнтів з порушенням функції печінки періоди напіввиведення піперациліну і тазобактаму збільшуються, корегування дози не потрібне.

Несумісність:
Тазпен не слід змішувати в одному шприці або крапельниці з іншими лікарськими засобами, крім гентаміцину, амікацину і зазначених в розділі «Спосіб застосування та дози» розчинників, оскільки немає даних про сумісність.
При застосуванні препарату Тазпен сумісно з іншими антибіотиками препарати слід вводити окремо.
З урахуванням хімічної нестабільності препарат Тазпен не слід застосовувати сумісно з розчинами, що містять натрію гідрокарбонат.
Тазпен не слід додавати у препарати крові або гідролізат альбуміну.

Термін придатності: 2 роки.

Умови зберігання:
Зберігати у сухому, захищеному від світла місці при температурі не вище 25 °С.
Зберігати в недоступному для дітей місці.
Свіжоприготовлений розчин для внутрішньовенного введення придатний для застосування протягом 24 годин при температурі не вище 25 ºС або 48 годин при температурі 2–8 ºС.

Упаковка:
По 2 г/0,25 г або 4 г/0,5 г у флаконі зі скла, закупореному гумовою пробкою та алюмінієвим обтискним ковпачком.
По 1 флакону у пачці з картону.

Категорія відпуску: За рецептом.

Купить, заказать препараты ТАЗПЕН порошок для р-ра д/ин. и инф. по 4 г/0,5 г во флак. №1
в аптеке Семья 7я Оформить заказ

Аптека 7я, цены лекарства препараты витамины купить в Киеве

Внимание
Данная инструкция по применению предназначена исключительно для ознакомления.
Перед использованием препарата вы должны обязательно проконсультироваться с врачом.
Категории препаратов
BL | Антибиотики | Антидепрессанты | БАДы | Витамины и минералы | Гипотензивные средства | Гомеопатия | Гормональные препараты | Для детей | Иммуномодулирующие средства | Кардиология | Лечебная косметика | Мази и наружные формы | Медтехника | Нервная система | Обезболивающие | Онкология, препараты, действующие на с-му крови | Опорно-двигательный аппарат | Офтальмология | Перевязка, шприцы, хирургический материал | Пищеварительная система | Противоаллергические | Противоастматические | Противовоспалительные | Противомикробные, противовирусные и противопаразитарные | Противопростудные | Прочие | Сосудистые | Средства гигиены и ухода за больными | Средства для полости рта | Суппозитории (Свечи) | Урология, гинекология | Успокоительные, снотворные | Ушные и глазные средства | Щитовидная железа | Эндокринология | Эфирные масла, травы |