АТЕНАТИВ 500 МЕ порошок для р-ра д/инф. по 500 МЕ (50 МЕ/мл) во флак. №1 с р-лем
	Цена: 9420.00 грн Прочие  В корзину

Форма випуску:
Порошок для розчину для інфузій в комплекті з розчинником.

Код АТС. В01АВ02.
Антитромботичні засоби, гепаринова група. Антитромбін ІІІ.

Імунологічні і біологічні властивості:
Антитромбін є глікопротеїном, що складається з 432 амінокислот, з молекулярною масою 58 кД та належить до підсемейства серпінів (інгібіторів серинових протеаз). Антитромбін є одним з найважливіших природних інгібіторів згортання крові, який найсильніше інгібуює тромбін та кофактор Xa, а також фактори активації контакту внутрішної системи та комплекс фактор VIIa/тканевий фактор. Активність антитромбіну значно підсилюється гепарином, а антикоагулянтна дія гепарину залежить від присутності антитромбіну. Антитромбін містить два функціонально важливі домени. Перший містить реактивний центр та забезпечує розщеплення таких протеїназ, як тромбін, та сприяє формуванню стабільного комплексу протеїназа-інгібітор. Другий є доменом, що зв’язує глікозаміноглікан, відповідальний за взаємодію з гепарином та іншими речовинами, що мають відношення до прискорення інгібування тромбіну. Комплекс інгібітор-фермент коагуляції видаляються ретикулоендотеліальною системою. Активність антитромбіну у дорослих становить 80 – 120 %, а у новонароджених 40 – 60%.
Фармакокінетичні дослідження препарату Атенатив показали середній біологічний час напівжиття близько 3 днів. Час напівжиття може скоротитися приблизно до 1,5 днів у випадку одночасного лікування гепарином.
Атенатив містить слідові кількості таких хімічних речовин, як трибутилфосфат та октоксинол, які використовуються під час виробництва для інактивації вірусів. В ході доклінічних досліджень вплив цих домішок спостерігався тільки при концентраціях, що вважалися такими, які достатньо перевищують максимальну можливу для людини дозу, що говорить про їх незначний клінічній вплив.

Показання для застосування:
Пацієнти з вродженим дефіцитом антитромбіну ІІІ: профілактика тромбозу глибоких вен та тромбоемболії у ситуаціях клінічного ризику (зокрема при хірургічних втручаннях або у перинатальний період) у поєднанні з гепарином, якщо він призначається; попередження прогресування тромбозу глибоких вен та тромбоемболії разом з гепарином за показанням.
Набутий дефіцит антитромбіну та дисеміноване внутрішньосудинне згортання або інші тяжкі розлади коагуляції, викликані такими причинами, як сепсис, травма, рак, тромбоемболія або ускладнена вагітність.

Спосіб застосування і дози:
Лікування слід починати під наглядом лікаря, який має досвід лікування пацієнтів з дефіцитом антитромбіну.
Дозу слід підбирати індивідуально для кожного пацієнта, беручи до уваги сімейний анамнез стосовно тромбоемболічних подій, існуючі фактори клінічного ризику та показники лабораторних досліджень.
Доза та тривалість замісної терапії залежать від тяжкості хвороби та клінічного стану. Доза залежить від індивідуальних потреб пацієнта, які визначаються на основі показників лабораторних досліджень та медичної оцінки лікаря.
Одна одиниця антитромбіну III відповідає кількості антитромбіну III у 1 мл нормальної плазми крові людини. Ця концентрація приймається за 100 %. Введення 1 МО антитромбіну III на кг ваги тіла збільшує концентрацію (активність) антитромбіну III приблизно на 1 %.
Потрібна доза розраховується за такою формулою:
Кількість одиниць (доза) = вага тіла (кг) · (100 – наявна активність антитромбіну III (в %)).
Спочатку слід досягти рівня антитромбіну III принаймні 100 %, і тримати його вищим за 80 % протягом усього часу лікування.
Дозу слід встановлювати після визначення у пацієнта активності антитромбіну III. Цей показник слід вимірювати принаймні двічі на добу до стабільної концентрації, потім – один раз на добу, і завжди безпосередньо перед наступним внутрішньовенним введенням препарату. Слід пам’ятати, що у певних клінічних ситуаціях, наприклад, при десимінованому внутрішньосудинному згортанні, час напівжиття антитромбіну III в плазмі може значно зменшуватися.

Спосіб застосування:
Розчинити препарат, як описано нижче, та повільно ввести за допомогою шприца (ін`єкція) або внутрішньовенно крапельно (інфузія). Швидкість інфузії для дорослих не повинна перевищувати 300 МО/хв.
Препарат слід вводити кожні 12 годин.
Техніка розчинення препарату:
Порошок розчиняється за допомогою стерильної води для ін’єкцій.
Після розчинення Атенатив можна змішати з ізотонічним розчином хлориду натрію (9 мг/мл) та/або ізотонічним розчином глюкози (50 мг/мл) у скляних флаконах для інфузій, а також у пластикових контейнерах.
Атенатив не можна застосовувати після закінчення терміну придатності, вказаного на упаковці. Зазвичай розчин повинен бути прозорим або злегка опалесцюючим.
Не можна використовувати розчини за наявності помутніння або осаду.
Препарат розчиняється протягом не більше 5 хвилин. Після відновлення (розчинення) препарат слід використати якнайшвидше, але не пізніше ніж через 12 годин. Після цього невикористаний розчин застосовувати не можна.
Будь-який невикористаний продукт або відходи слід утилізувати відповідно до місцевих правил.

Діти:
Немає даних щодо застосування препарату у дітей.

Побічна дія:
Спостерігалися реакції підвищеної чутливості або алергічні реакції, які у деяких випадках можуть перейти у тяжку анафілаксію (включаючи шок). Огляд небажаних реакцій, що були виявлені під час застосування препарату Атенатив, представлений у таблиці нижче. Оскільки інформація про ці реакції отримана з історій хвороби та невеликих досліджень, з публікацій в літературі та досвіду післяреєстраційного застосування, а отже від популяції невизначеного розміру, не є можливим достовірно встановити частоту виникнення цих подій.

Протипоказання:
Підвищена чутливість до діючої речовини, до будь-якої з допоміжних речовин або до залишків речовин, що застосовувалися у виробничому процесі, такі як октоксинол та три-(н-бутил)-фосфат.

Особливості застосування:
Як і при використанні будь-якого білкового препарату для внутрішньовенного введення, можливий розвиток реакцій гіперчутливості алергічного типу. Тому протягом усього періоду внутрішньовенної інфузії необхідно ретельно контролювати стан пацієнтів та уважно спостерігати за будь-якими симптомами. Пацієнтів слід проінформувати про прояви ранніх ознак реакцій гіперчутливості, включаючи висип, генералізовану кропив’янку, стиснення у грудях, дихання зі свистом, гіпотензію та анафілаксію.
Якщо розвивається алергічна або анафілактична реакція, ін’єкцію або інфузію слід негайно припинити. Необхідно дотримуватися відповідних протоколів щодо лікування анафілактичного шоку.
Стандартні заходи для попередження інфікування внаслідок застосування лікарських препаратів, виготовлених із крові або плазми людини, включають відбір донорів, скринінг окремих донацій крові та пулів плазми крові на специфічні маркери інфекцій та включення у виробничий процес ефективних етапів інактивації/вилучення вірусів. Незважаючи на це, при застосуванні лікарських препаратів, виготовлених із крові або плазми людини, неможливо повністю виключити ймовірність передачі інфекційних агентів. Це також стосується невідомих або нових вірусів та інших патогенних мікроорганізмів.
Ризик ураження інфекційними агентами однак зменшується внаслідок: відбіру донорів за медичними співбесідами та скринінгу партій крові та пулів плазми на наявність HBsAg та антитіл до ВІЛ і вірусу гепатиту C. перевірки пулів плазми крові на наявність геномного матеріалу вірусу гепатиту C.
включення до виробничого процесу інактивації/вилучення вірусів, які пройшли валідацію на моделях вірусів. Ці заходи вважаються ефективними проти ВІЛ, вірусу гепатиту C, вірусу гепатиту B та безоболонкового вірусу гепатиту A.
Ці заходи можуть мати обмеження проти певних безоболонкових вірусів, таких як парвовірус B19. Інфікування парвовірусом B19 може мати серйозні наслідки для вагітних жінок (внутрішньоутробне зараження) та осіб з імунодефіцитом або підвищеним еритропоезом (наприклад, з гемолітичною анемією).
Для пацієнтів із вродженою недостатністю антитромбіну III, які постійно отримують виготовлені з плазми крові концентрати антитромбіну, слід розглянути можливість проведення відповідної вакцинації (гепатити A та B).
В інтересах пацієнтів, рекомендується, коли є така можливість, при кожному введенні препарату Атенатив записувати назву та номер партії препарату.
Клінічне та біологічне спостереження у випадку, коли антитромбін застосовується разом з гепарином:
для регулювання дози гепарину та запобігання надмірному зниженню згортання крові, слід регулярно, через короткі інтервали часу, контролювати ступінь антикоагуляції (Активований Частково Тромбопластиновий Час) та, якщо є потреба, активність антифактора Ха); особливо в перші хвилини/години після початку застосування антитромбіну. щоденно вимірювати рівень антитромбіну для регулювання індивідуальної дози, через ризик зниження рівня антитромбіну при тривалому лікуванні нефракціонованим гепарином.
Цей лікарський препарат містить 6,3 – 10,5 ммоль (або 144,9 – 241,5 мг) натрію на дозу (30 - 50 МО/кг). Пацієнти, які знаходяться на дієті з контрольованим вмістом натрію, повинні мати це на увазі.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші форми взаємодії:
Гепарин: замісна терапія антитромбіном одночасно з введенням гепарину в терапевтичних дозах збільшує ризик кровотечі. Гепарин значно посилює ефект антитромбіну. Час напівжиття антитромбіну може значно зменшуватися при одночасному лікуванні гепарином через прискорення оновлення антитромбіну. Тому при одночасному застосуванні гепарину та антитромбіну у пацієнта з підвищеним ризиком кровотечі необхідно клінічно та біологічно контролювати стан і дуже обережно приймати рішення. Якщо приймається рішення про застосування гепарину, слід давати лише стандартний гепарин у низьких дозах.

Передозування:
Про симптоми передозування антитромбіну не повідомлялося.

Несумісність:
Атенатив не слід змішувати з іншими лікарськими засобами.
Застосування під час вагітності і годуванні груддю. Досвід застосування препаратів людського антитромбіну під час вагітності у людини є обмеженим. Атенатив слід призначати вагітним жінкам та жінкам, які годують груддю, з дефіцитом антитромбіну лише за наявності чітких показань, маючи на увазі, що вагітність створює підвищений ризик тромбоемболічних ускладнень у таких пацієнтів.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами.
Не спостерігалося жодного впливу на здатність керувати транспортним засобом та працювати з іншими механізмами.

Умови зберігання:
Зберігати при температурі від 2 до 8 °C.
Зберігати флакони в картонній упаковці для захисту від світла.
Протягом строку зберігання препарат може зберігатись при температурі 25 0С до одного місяця, без повторного охолодження протягом цього періоду, після цього невикористаний препарат має вилучатися.
Розчинник зберігати протягом 5 років при температурі від 2 до 25 ºС.

Умови відпуску За рецептом.

Термін придатності: 3 роки.
Для відновленого розчину було показано, що він зберігає хімічну та фізичну стабільність під час використання протягом 48 годин при температурі від 2 до 30 °C.
З точки зору мікробіологічної чистоти (стерильності) продукт слід використовувати негайно.
Якщо він не був використаний одразу, за час та умови зберігання під час використання до початку застосування відповідає споживач.
В нормі час зберігання не повинен перевищувати 24 годин при температурі від 2 до 8 °C, якщо відновлення не відбувалося у місці з контрольованими та підтвердженими асептичними умовами.